Пропозиції Асоціації до проекту Закону “Про державний бюджет України на 2019 рік”

566
  1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2761130) запланована в проекті в обсязі 1, 9 млрд грн. Необхідність рівноцінної фінансової підтримки для всіх створених об’єднаних територіальних громад. З метою об’єктивного підходу, просимо передбачити відповідну субвенцію на 2019 рік в обсязі не меншому ніж у 2016 році, а саме: фактично у 2016 році обсяг субвенції в середньому на 1 ОТГ становив 6,3 млн грн., в розрахунку на 1 кв. км площі ОТГ рівень фінансування у 2016 році становив 27.9 тис. грн., на 1 сільського жителя – 1.1 тис. грн. Не дотримання цього рівня та обсягу субвенції призведе до диспропорцій у рівнях фінансової підтримки добровільно об’єднаних громад, а відтак ризики нерівномірності формування і розвитку інфраструктури таких громад. Справедливий розподіл субвенції на 2019 рік – це обсяг у розмірі 4,5 млрд грн.
  2. Зберегти інструмент Стабілізаційної дотації та закласти в проекті держбюджету на 2019 рік відповідний фінансовий ресурс в обсязі 2,0 млрд грн.

Відсутність Стабілізаційної дотації унеможливить врегулювання оперативних проблемних питань місцевих бюджетів. В процесі секторальних реформ протягом року може виникнути ряд нагальних проблем, з якими органи місцевого самоврядування не взмозі будуть самостійно впоратись.

  1. Перехід на прямі міжбюджетні відносини всіх новостворених громад, де відбулися вибори у 2018 році. Враховано для 40 ОТГ, 128 ОТГ – очікують призначення ЦВК.

Зростання мотиваційної складової процесу об’єднання, прискорення децентралізаційної реформи.

  1. Відшкодування пільг, які встановленні державою. Передбачити в проекті Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» фінансовий ресурс для відшкодування/забезпечення компенсації пільговим категоріям населення безоплатного користування всіма видами міського пасажирського транспорту, приміського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі, внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про охорону дитинства» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Для місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад – це великий та непід’ємний фінансовий ресурс, який повинен направлятися на розвиток громад, а не на відшкодування пільг за проїзд пільговим категоріям населення.

Монетизація пільг. Запровадити на 2019 рік монетизацію пільг на безкоштовний проїзд окремих категорій громадян за рахунок коштів державного бюджету

  1. Внести зміни до проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» по місту Лиман, Донецька область.

Міністерством фінансів України протягом 2016-2018 років для м. Лиман (Донецької області) розрахунки міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевому бюджету отг м. Лиман (код бюджету 05217100000) здійснювались для бюджету об’єднаної територіальної громади. Однак, при розрахунку міжбюджетних трансфертів на 2019 рік розрахунки здійсненні як для бюджету міста обласного значення (додатки до законопроекту, матеріали до ст.38 Бюджетного кодексу України, файл doc.463637).

Зменшення обсягу медичної субвенції мінус 3612,6 тис. грн. (відхилення проекту державного бюджету на 2019 рік до 2018 року) пояснюється передачею видатків на надання первинної медичної допомоги на фінансування з державного бюджету за бюджетною програмою Національної служби здоров’я України (КПКВ 2308000).

Зменшення обсягу освітньої субвенції мінус 13319,2 грн. грн (19%) до попереднього бюджетного періоду при тому, що враховане зростання мінімальної заробітної плати на 12,1% ; видатки на оплату праці педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у зв’язку із поділом класів на групи при вивченні окремих предметів та інклюзивно-ресурсних центрів, є недопустимим. Зрозуміти причину такого зниження для громади не можливо через відсутність будь яких розрахунків по проекту на 2019 рік.

Звертаємо увагу на те, що такий підхід може привести до викривлення державної політики щодо фінансового забезпечення діяльності Лиманської отг.

Враховуючи викладене, з метою недопущення дискредитації процесу децентралізації, просимо включити Лиманську міську об’єднану територіальну громаду до групи бюджетів об’єднаних територіальних громад в частині здійснення розрахунків міжбюджетних трансфертів на 2019 рік та міста Балту і Біляївку (Одеська область).

  1. Дорожній фонд. Пропозиції до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду.

Закріпити та спрямувати 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад розподіливши їх між такими бюджетами окремим додатком до проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік». З метою вдосконалення механізму розподілу зазначеної субвенції затвердити її Порядок та умови надання.

  1. Національна служба здоров’я України, «Надання первинної медичної допомоги населенню» (2308020). Визначення вартості на обслуговування одного мешканця не враховує обсягів розселення мешканців по території громади, обсягів територій обслуговування, відстані. Передивитися вартість у розмірі 340 грн/пацієнта та ввести коефіцієнт віддаленості. Тут виникає загроза не якісної послуги або її ненадання в повному обсязі.

Зміни до бюджетного та податкового законодавства, що впливають на

формування показників проекту державного бюджету України на 2019 рік

 та місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад

 

  1. Закріпити законодавчо критерії розподілу додаткової дотації між місцевими бюджетами на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Потреба у законодавчих змінах виникла через недосконалий механізм чинного розподілу додаткової дотації. Відсутність законодавчих норм та критеріїв розподілу обласними державними адміністраціями зазначеної дотації між місцевими бюджетами області призвела до певного хаосу. За словами експертів, окремі ОДА при формуванні обласних бюджетів на цей рік розподілили додаткову дотацію не між усіма місцевими бюджетами, або ж розподілили її суб’єктивно. У І поточного року півріччі у більшості областей кошти додаткової дотації так і не отримали бюджети міст обласного значення та бюджети ОТГ. Це призвело до браку коштів у місцевих бюджетах на забезпечення повноцінного утримання закладів освіти і охорони здоров’я.

Щоб така ситуація не повторювалася, пропонується закріпити на законодавчому рівні формульний підхід до розподілу коштів додаткової дотації.

Загальний обсяг додаткової дотації, що надається обласному бюджету, пропонується розподіляти у таких пропорціях:

  • не більше 20% — в обласний бюджет;
  • не менше 80% — між місцевими бюджетами області.

Розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області (без урахування суми, визначеної для обласного бюджету) пропонується  здійснювати з  урахуванням таких параметрів:

  1. кількість населення;
  2. надходження доходів відповідного місцевого бюджету, визначених згідно з п.1 частини першої статей 64 і 66 Бюджетного кодексу, за відповідний звітний період року, що передує плановому;
  3. приведений індекс відносної податкоспроможності відповідного місцевого бюджету;
  4. обсяг освітньої та медичної субвенцій, передбачений у держбюджеті для відповідного місцевого бюджету на плановий бюджетний рік.

Розподіл додаткової дотації здійснювати у таких пропорціях:

50% – пропорційно до питомої ваги кількості наявного населення міст, районів та ОТГ області;

50% – пропорційно до питомої ваги показника, що розраховується як добуток приведеного індексу відносної податкоспроможності та загальної суми освітньої і медичної субвенцій відповідного місцевого бюджету на плановий бюджетний рік.

  1. Вдосконалити існуючий механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів шляхом збільшення відсотку надання базової дотації до 100% та зменшення відсотку вилучення реверсної дотації з 50% до 40% для бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Не всі об’єднані територіальні громади є фінансово спроможними. Зважаючи на дефіцит коштів, процес об’єднання без значної підтримки з боку держави може загальмуватися. Враховуючи зазначене, Уряд повинен створювати вагомі стимули до об’єднання. Для державного бюджету сума коштів не стільки значна (близько 300 млн. грн.), але створить значні стимули для процесу об’єднання.

  1. Збільшити частку зарахування екологічного податку до бюджетів об’єднаних територіальних громад до 55 відсотків.

Практика свідчить, що удосконалення механізмів охорони природи та природокористування, яке вимагається від сільських, селищних, міських рад є цілком виправданим в рамках взятого курсу децентралізації, але досить часто неспіврозмірне з обсягом фінансових ресурсів. Як наслідок, фінансування невідкладних екологічних заходів є недостатнім, а тому неефективним.

Саме тому в рамках реалізації затвердженої стратегії екологічної політики України нагальним є питання створення сприятливих передумов фінансової спроможності сільських, селищних, місцевих рад у реалізації екологічних програм.

  1. Про механізм сплати акцизного податку з виробленого та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування.

Зміни до статті 215.3.10 Податкового кодексу України, статті 69-1 Прикінцевих і перехідних положень Бюджетного кодексу України, статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства».

Об’єднані територіальні громади розчаровані змінами щодо зарахування акцизного податку з пального. Уже зараз має місце значне недоотримання даного податку органами місцевого самоврядування, які очікували на ріст надходжень по акцизу з нафтопродукту.

Місцева влада запланувала щорічне зростання даного податку у середньостроковій перспективі та відповідне фінансування програм та заходів із загального фонду. До того ж, було обіцяно щорічне зростання надходжень акцизного податку. Натомість наразі вилучено норму щодо компенсації недонадходжень порівняно з минулим роком. Тобто громади мають цілком ймовірні ризики реального зниження надходжень даного податку.

Асоціація ОТГ пропонує відновити механізм, який діяв раніше: база оподаткування – роздрібний продаж пального через автозаправні станції, який 100% (ставка оподаткування – 5% від загального обсягу) зараховуватиметься до бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, такий податок пропонується закріпити за доходами бюджетів місцевого самоврядування. Пропозиція стосується тих, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом – це бюджети міст обласного значення, ОТГ і обласні бюджети (щодо надходжень, що збиратимуться на території необ’єднаних територіальних громад.

Акциз з роздрібної торгівлі пальним пропонується зараховувати до спеціального фонду місцевих бюджетів. Мета – цільове спрямування на фінансове забезпечення робіт, пов’язаних із ремонтом та утриманням доріг.

Акцизний податок з ввезеного та виробленого пального, який є джерелом доходів державного дорожнього фонду, пропонується зараховувати до державного бюджету з 2019 року у розмірі 100% (замість 75%, як це передбачено чинним законодавством з  2019 року та 100% з 2020 року).

  1. Податок на доходи фізичних осіб. З метою унеможливити відмову у сплаті підприємствами податку внести зміни до Податкового кодексу України (ст.14, ст. 63, ст.168), Бюджетного кодексу України (ст.64), Господарського кодексу України (ст. 55, ст. 64) щодо уточнення інформації про реєстрацію відокремлених підрозділів та сплати ними податку на доходи фізичних осіб за місцем здійснення їх діяльності.
  2. Врегулювання питання щодо обміну інформацією між органами Державної фіскальної служби та органами місцевого самоврядування. Питання отримання органами місцевого самоврядування від органів Державної фіскальної служби інформації щодо стану розрахунків з бюджетом платниками податків і зборів в розрізі території (адміністративно-територіальної одиниці) та платників податків. Зміни до статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до статей 12 та 21 Податкового кодексу України, статті 80 Бюджетного кодексу України.

Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік